Вхід
орота в потойбіччя. Бачила таке загадкове дерево в Карпатах, тільки сови не було, але певно тому, що ми надто гучно йшли :)
естелла (анонімно) ↓
Лисяча любов
Анонім ↓
Марися Рудська (арт)
Inna (анонімно) ↓
Ілюстрації до Правобукварика - Диварлики
Наталя з Черемошу :) (анонімно) ↓
Чугайстр
Людмила (анонімно) ↓
Несамотні звірі
лена (анонімно) ↓
Про кроки вперед
Ірина (анонімно) ↓
Українські народні музичні інструменти :)
Алла Кудрявка ↓
Мальована історія
Анонім ↓
Лисяча любов
орота в потойбіччя. Бачила таке загадкове дерево в Карпатах, тільки сови не було, але певно тому, що ми надто гучно йшли :)
Продовжуючи тему птахів – сірий голуб. Для ліпшого розуміння глибини цього образу: Я ем на помойках я пью из луж. Дождь меня мочит, дождь мне как душ. И солнце... Едут машины и давят меня. Но вместо асфальта мне сниться земля И солнце... Я хлебные крошки ищу на земле Ты пинаешь меня, но и тоскуешь по мне Тоже ты... Я грязен, ...
Якось на пошті мені сказали, що Таїланду неіснує. І не хотіли віддавати пакунок з Мексики. Мій листоноша злий, він мне листівки і жує листи! От би була якась альтернатива державній пошті! Наприклад, голубина пошта! Сміливі вершники неслись би всіма куточками світу невпинно дбаючи за листами й пакунками. Їх би зустрічали діти й дорослі, усміхались дівчата, тисли руки чоловіки. От би ...
Час – така дивна річ. Його так мало, щоб поміститися всій мені з усіма моїми мріями, бажаннями, роботами, навчаннями, прагненнями й мандрами. Час кусається, мов шерстяний светр. Хочеться час проживати розмірено, приємно, щоб була і робота, і сніданки, і любов, і книга на ніч. Бо все ж таки, як не крути, я встигну прожити лише одну долю – мою.